Перші свідчення організації освіти на селі датовані 1864 роком, коли при Харлампіївській церкві було відкрито церковно-приходську школу, в якій навчалися 12 хлопчиків та 2 дівчинки.

У цей же час у с.Велика Стариця при Михайлівській церкві відкрилася подібна школа, в якій навчалося більше 10 учнів. По науку до дяка йшли діти заможних селян та козаків, які були спроможні оплачувати навчання. Форма оплати була довільною - від грошової до натуральної (у вигляді воза соломи або дров на опалення шкільного приміщення).

Зі свідчень старожилів у 1875 році в село Велика Стариця з міста Борисполя був присланий ієрей Ільїн Олексій Микитович, який навчав при церкві сільських дітей, а також брав на виховання до себе додому дітей-сиріт. Його ж зусиллями було побудовано церкву, яка мала 3 приходи: Святого Михайла, Святого Кирила та Мефодія, Святого Маковія. Разом із церквою було збудоване двоповерхове приміщення, де пізніше відкрилася школа, яка проіснувала до 1943 року.

З 1900 року в с.Сеньківка працює двокласна церковно-приходська школа, а з 1920 по 1930 рік функціонує повноцінна початкова школа.

У 1933 році в Сеньківці було побудоване нове приміщення початкової школи, після закінчення якої учні могли відвідувати Великостарицьку семирічну школу.

Під час Великої Вітчизняної війни в с.Велика Стариця у приміщенні школи знаходився німецький штаб. Відступаючи, окупанти спалили красиву двоповерхову школу і всю центральну вулицю села.

У післявоєнні роки учні села навчалися відразу в 3 пристосованих приміщеннях (у клубі та двох хатах), а в 1960 році в селі була збудована повноцінна нова школа. В роки післявоєнної відбудови відкриваються початкові школи в селах Перегуди, Андріївка, Григорівка. Продовжувати своє навчання діти цих сіл могли в Сеньківській та Великостарицькій семирічних школах.

З 1952 року в Сеньківці працює середня неповна школа, де навчалися 9 років. Одним із перших випускників цієї школи Веклич Микола Олександрович-професор Московського університету, кандидат математичних наук.

Чисельна плеяда талановитих педагогів працює у Сеньківській та Великостарицькій школах. З 1952 року і до сьогодні навчає школярів Гордієнко Ілля Антонович, перший випуск його вихованців відбувся у 1957 році. З 1962 року вчителем української мови та літератури та музики працює Святенко Любов Артемівна, а вчителем початкових класів-Мовчан Любов Денисівна. Тривалий час на чолі Великостарицької восьмирічної школи стояв учасник і ветеран Великої Вітчизняної війни Каменюченко Микола Ларіонович, кому було присвоєно почесне звання "Заслужений учитель України". У Великостарицькій восьмирічній школі з 60-го року працювали вчителями української та російської мов Калач Варвара Ларіоновна, Колос Валентина Василівна та Петренко Мотря Полікарпівна.

У 60-70-х роках у Сеньківській школі працювали ветерани війни Чайка Михайло Миколайович (учитель німецької мови) та Чайка Павло Миколайович (учитель російської мови та літератури). Славні традиції вчительської династії продовжували Чайка Федір Миколайович та Чайка Людмила Іванівна. Добру пам'ять про себе в школі і в селі залишили й інші вчительські сім'ї, серед яких треба виділити педагогів Стасюка Митрофана Яковича (ветерана війни) та його дружину Глущенко Любов Костянтинівну.

З 1952 року педагогічний колектив Сеньківської школи очолювали Слончак Афанасій Петрович, Павлюк Трохим Якимович, Писаревич Яків Якович, Бова Петро Іванович, Гордієнко Ілля Антонович, Ївженко Федір Микитович. За цей період школа отримала статус середньої, було здійснено добудову окремих приміщень.

З 1972 по 1976 рік педагогічний колектив школи очолював Пихтін Віктор Миколайович, який пізніше був переведений директором Вороньківської середньої школи.

Особливих успіхів школа досягла з фізичного виховання та туристсько-краєзнавчої роботи в 1976-1983 роках, коли вчителем фізкультури працював Кравченко Сергій Миколайович, а директором школи протягом цього часу був Хахуда Євгеній Іванович.

Разом із вдосконаленням навчально-виховного процесу триває робота із покращення побутових умов школи. У 1972 році добудоване ще одне приміщення Сеньківської середньої школи.

Рік 1986 став пам'ятним в історії освіти Сеньківки і прилеглих сіл не тільки трагедією на Чорнобильській АЕС. Це рік, коли в експлуатацію було здано приміщення сучасної Сеньківської школи, директор школи був Білоножко Анатолій Петрович. Для педагогічного колективу ця подія назавжди залишиться неординароною, і вклад кожного вчителя у підготовку школи до свята Першого дзвоника важко переоцінити.

З 1986 року два колективи учнів і вчителів Великостарицької і Сеньківської школи об'єдналися в один, і почалася історія нової школи, куди приходять і приїздять діти з шести сіл: Сеньківка, Велика Стариця, Перегуди, Горобіївка, Андріївка та Григорівка.

Село Григорівка найвіддаленіше від школи, і дітей там зараз обмаль, але для всіх мешканців нашого регіону воно має особливе значення. В цьому селі в 1912 році народився наш земляк Микита Іванович Стасюк, який вписав своє ім'я не тільки в історію села, а й нашої держави. Героя Радянського Союзу Стасюка Микиту Івановича знають мільйони людей, які вшановують пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній Війні. В 1941 році наш земляк у складі саперної частини наводив понтонні мости, будував укріплення, розміновув поля. 20 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра Микита Іванович Стасюк загинув смертю хоробрих. Бюст Героя Радянського Союзу встановлений біля центрального входу школи.

Педагогічний колектив і учні в урочисті дні вшановують пам'ять воїнів, які віддали своє життя при виконанні військового обов'язку. Так пішов із життя в мирний час у 1991 році випускник Сеньківської школи Юрій Веклич, який після закінчення Саратівського військового училища внутрішніх справ був напрвлений у грузинське місто Цхінвалі для врегулювання міжнаціональних конфліктів у цьому регіоні. Під час виконання бойового завдання (конвоювати колону мирних мешканців) група бойовиків розстріляла військових, серед яких був і Юрій Веклич. Пам'ять про воїна-інтернаціоналіста вшанована меморіальною дошкою біля школи. Його іменем названа одна із центральних вулиць рідного села Велика Стариця.

Багато випускників Сеньківської школи самовіддано виконували свій інтернаціональний обов'язок в Афганістані. Серед них: Пасько Володимир Вікторович-син шанованої вчительки Сеньківської школи Святенко Валентини Артемівни-який у складі вертолітного екіпажу ніс свою бойову службу, був поранений, але не зрадив своєму громадському покликанню. Відзначений неодноразово урядовими нагородами. Разом із Паськом Володимиром можна назвати імена інших випускників школи-Кацана Івана Івановича, Федорака Сергія Васильовича, Діденка Івана Григоровича, Яценка Миколи Володимировича.

Районна зустріч із воїнами-афганцями відбулася в актовому залі Сеньківської школи. Пам'ять про цю бодію залишиться назавжди в серцях випускників.

Серед педагогічних працівників школи є багато таких, які залишили свій слід не тільки в історії існування школи, але й в історії розвитку освіти регіону. Серед таких учителів був Левчук Анатолій Григорович, який з 1988 по 1999 рік працював заступником директора з виховної роботи. За роки своєї діяльності талановитий педагог і організатор зумів проявити себе не тільки як обдарований учитель, а й неординарний співак, аматор укроаїнської народної пісні. Пам'ять про свого колегу і друга назавжди залишиться в його піснях і душах людей. На знак вдячності і скорботи відкрито меморіальну дошку в рік трагічної загибелі вчителя (1999).

Славні традиції педагогів старшого покоління продовжує колектив учителеві сучасної Сеньківської школи, який налічує ....

Результатом їхньої наполегливої праці можна вважати те, що учні стають, переможцями та призерами обласних олімпіад із різних дисциплін, а також те, що школа щороку випускає багато медалістів.

Велике значення на всіх етапах розвитку освіти в Сеньківці надавалося фізичному вихованню учнів. Випускники школи Святенко Володимир Іванович та Чайка Володимир Михайлович стали відомими тренерами з легкої атлетики та волейболу. Їхні вихованці ставали учасниками та призерами змагань найвищого рівня.

На сучаному етапі школа працює за проектом "Школа сприяння здоров'ю". Учні школи постійно займають призові місця у змаганнях районого та обласного масштабу. І це не дивно, адже з 2000 року педагогічний колектив школи очолює Бережний Володимир Петрович, за фахом учитель фізичної культури.

Історія Сеньківської школи продовжується у повсякденній праці вчительського та учнівського колективів, які живуть новими ідеями і задумами. У найближчих планах відкриття шкільного музею освіти Сеньківського регіону.